Сучасний ринок вражає уяву різноманіттям високотехнологічних оздоблювальних матеріалів, що відрізняються практичністю, довговічністю і міцністю.

Багато сучасних матеріалів, які є нам добре знайомими і звичними, з´явилися кілька століть тому. До них відноситься і клінкерна плитка.

Звідки родом клінкер

Клінкерна плитка повсюдно використовується для облаштування надійного та елегантного облицювання фасадів, обробки підлогової поверхні, сходів та інших об´єктів. Вказаний матеріал характеризується стильним функціональним дизайном, який відмінно поєднується з усіма існуючими стилями. Але мало хто з наших сучасників знає, що вік клінкеру становить понад 5 століть.

Цей матеріал родом із Голландії. Причому історія появи досить проста. У 15-му столітті жителі вказаної країни гостро потребували довговічного, міцного та стійкого до стирання матеріалу для облаштування покриття доріг.

На жаль, у Голландії не було достатніх запасів каменю, який тоді використовувався для облаштування дорожніх покриттів в інших державах Європи. Саме це підштовхнуло голландських майстрів до винаходу клінкерної плитки – матеріалу, який за своїми експлуатаційними властивостями рівносильний природному каменю.

Дивовижне відкриття голландських майстрів

Перша технологія виготовлення клінкеру, розроблена в 15 столітті, дуже схожа на сучасну методику виробництва даного матеріалу. Як і зараз, у ті роки для виробництва і клінкерної, і керамічної плитки використовувалась шарувата глина, яка поширена в Європі. Саме її доступність підштовхнула голландців до створення нового матеріалу для дорожнього покриття на основі цієї сировини.

Технологія виробництва клінкерної плитки напрочуд проста. Але це відкриття можна назвати однією з найунікальніших і найзначніших подій 15-го століття. Технологія полягає в тому, що заготовки із шаруватої глини запікаються певний час у спеціальних печах при стабільній температурі. Подібний відпал перетворює м´яку податливу основу на найміцніший будматеріал, схожий за властивостями на природний камінь.

Перші печі для виготовлення клінкеру знаходилися у спецприміщеннях із невеликими отворами для подачі сировини. Стародавні майстри поміщали заготовки у печі, прикривали їх вугіллям, потім розпалювали вогонь, а входи ретельно герметизувалися. Це дозволяло підтримувати стабільну температуру в печі до повного згоряння палива.

Сьогодні спосіб виробництва клінкерної плитки дещо змінився, використовується досконаліше технологічне обладнання. Але загалом методика виготовлення клінкерних виробів, що застосовується провідними світовими виробниками будматеріалів, базується на правилах і принципах, відкритих голландськими майстрами понад півтисячі років тому.